Автоматизуємо розрахунки котеджів в TechEditor

Щирі вітання! Ви дивитесь Дистлаб. Сьогодні ми розглянемо, як використати TechEditor для проектування конструктивних елементів малоповерхового будинку.

Припустимо, ми маємо план з архітектурними або конструктивними рішеннями. Задача полягає в перевірці двох балок та однієї колони за першою та другою групою граничних станів.

Спочатку підготуємо зображення, підсвітивши на плані будинку потрібні нам елементи. Блоки та лінії на діаграмах можуть бути різного кольору та рівня прозорості. Скористаємось цим.

Тепер додамо до математичної моделі проєкту довжину кожної балки. Використаємо для цього математичний блок Math Object.

Перейдемо до звіту, адже основна робота буде відбуватися там. Якщо діаграма зручна для роботи з графічними зображеннями та довільно розташованими елементами, то звіт доцільно використовувати для підготовки текстових матеріалів, наприклад пояснювальних записок.

За допомогою об’єкта Diagram Viewport додамо до нашого звіту фрагмент діаграми. Візуально це виглядатиме як звичайний скріншот, але окрім зображення, цей елемент додає до звіту також і математичні об’єкти. В нашому випадку, це довжини конструкцій.

Кожен конструктивний елемент будинку будемо перевіряти в окремій таблиці. Табличній формат є звичним для представлення інженерних розрахунків. Крім того, у звіті таблиця обчислюється як окремий блок, що дозволяє використовувати її як шаблон.

Перша колонка таблиці містить геометричні характеристики перерізу балки, її фізико-механічні властивості, а також внутрішні зусилля та деформації. Зверніть увагу, що тут ми використовуємо довжину L, яка в свою чергу посилається на довжину конкретної балки. Це не обов’язково, але зроблено для уніфікації і читабельності формул. Поруч з кожним параметром, який має формулу, ми виводимо його значення. Також ТехЕдітор дозволяє працювати з тими одиницями вимірювання, які вам зручні.

В другій та третій колонках запишемо умови міцності та жорсткості конструкцій, ULS та SLS, відповідно. Якщо усі ці співвідношення менші одиниці, то елемент відповідає розрахунковим вимогам.

Тепер скопіюємо таблицю з перевірками першої балки і використаємо її як шаблон для другої балки. Видалимо з таблиці параметри, що повторюються, а унікальні параметри відредагуємо у відповідності до проекту.

Зверніть увагу, що імена деяких фізичних величин в обох таблицях повторюються, але це не спричиняє проблем. Це тому, що ТехЕдітор дозволяє перепризначати величину кожної змінної стільки, скільки потрібно. Таким чином, кожна формула в звіті чи діаграмі обчислюється за актуальними на даний момент значеннями.

На останок, додамо таблицю з розрахунками колони.

Однією з найважливіших функцій ТехЕдітора є повний контроль над обчисленнями. Якщо ви навели в формулі параметр, якого не існує, програма сигналізує про помилку. Те ж саме відбувається і з одиницями вимірювання, відповідність яких програма перевіряє автоматично.

Продемонструємо також, як бути у випадку змін (наприклад, якщо змінилася довжина конструкцій). Відредагуємо відповідні об’єкти на діаграмі.

Змінимо розміри об’єкту Diagram Viewport, щоб він охоплював новий фрагмент. Переконаймося також, що нові довжини елементів правильним чином ураховані в перевірках.

Сподіваємось, це відео пришвидшить проектування і сприятиме використанню ТехЕдітор в вашій роботі. Як бачимо, дане програмне забезпечення здатне закрити цілий пласт питань, які до цього вимагали низки різних інструментів. Не нехтуйте автоматизацією там, де це можливо.

Успіхів, хай щастить!