Рамка і штамп, які не зсуваються: переваги автоматичного основного напису для текстових документів TechEditor

Якщо зображення, яке ви бачите нижче, викликає у вас відчуття дежавю — вітаю, ви не помилилися адресою. В цьому матеріалі ми розглянемо, як раз і назавжди позбутися проблем з рамками, основними написами та іншою графічною інформацією в текстових документах.

Рамка, основний напис, штамп

Оформлення документації в сфері науки і техніки підпорядковується правилам, озвученим в Національному стандарті України ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації". Згідно пункту 6.27 цього ДСТУ,

кожен аркуш графічного та текстового документа повинен мати основний напис та додаткові графи до нього

Основний напис — таблиця, що містить мінімально необхідну інформацію про проєкт. В ній вказується, хто є безпосереднім виконавцем проєкту, хто здійснює нормоконтроль, хто затверджує та ін. Додаткові графи це також таблиці, але вони додаються за необхідності і можуть бути орієнтовані вертикально.

В народі, основний напис спрощено називають штампом. Це не зовсім коректно, але ми іноді дозволятимемо собі цей термін.

Форми основних написів

Існує кілька варіантів основного напису і додаткових граф.

Титульний аркуш містить розгорнуту інформацію про проєкт. Якщо діяти за формою 5 згаданого ДСТУ, то основний напис має вигляд найбільшої таблиці. Наступні аркуші оформлюються "спокійніше" і відрізняються від титульного значно меншим штампом (форма 6):

В чому проблема зі штампом?

Якщо ви працюєте в CAD або BIM, то накреслити точний основний напис — доволі просто. Натомість, створення цього елемента в текстовому редакторі може перетворити життя інженера на пекло. І перетворює!

Секції аркушу

Основна проблема полягає в тому, що більшість офісних пакетів мають вельми обмежений функціонал для роботи з графікою. Аркуш в MS Word, WPS Office, Google Docs складається з трьох основних секцій:

• верхній колонтитул (header)
• основна частина
• нижній колонтитул (footer)

Користувач працює в цих трьох розділах. Кожен намагається зробити це якнайкраще. Хтось розміщує рамку і основний напис монолітом, в якості фонового зображення. Хтось розділяє штамп на окремі блоки і розкидує їх по колонтитулах. Хтось підходить до цієї задачі через вбудовані таблиці, тобто штатними засобами редактора.

Ці підходи мають право на існування, але мають один спільний недолік: в тій чи іншій мірі, всі вони прив'язані до тексту.

Куди текст, туди й рисунок

З точки зору програмної реалізації, рисунок мало чим відрізняється від інших елементів (наприклад, таблиць або формул).

За стандартними налаштунками, рисунок додається до поточного рядку і має доволі обмежені можливості. Він прив'язується до абзацу і переміщується разом з ним, вгору чи вниз. Якщо мова йде про ілюстрації, які супроводжують звіт, то це OK, але якщо ми говоримо про рамку документа чи основний напис — це, скоріше, проблема.

Вільно перемістити рисунок ліворуч або праворуч нам ще важче, оскільки аркуш лімітований полями. Плюс, на поведінку сильно впливає вирівнювання. Та навіть якщо нам вдалося відправити рисунок на задній план документу і він зайняв бажане положення — це ще не гарантія, що він так само буде відображатися на інших аркушах (а тим паче, в інших програмах).

Все це тому, що ми наповнюємо аркуш різними елементами, а не рисуємо на ньому в явній системі координат, як це реалізовано в графічних редакторах.

Проблеми з експортом та імпортом

Наступна проблема — імпортовані документи.

Наприклад, ви створюєте документ в Microsoft Word, зберігаєте його в "doc" чи "docx" і пересилаєте колезі. Ваш колега відкриває файл в Open Office і бачить хибну картинку, адже налаштування полів, відступів, інтервалів в одній програмі можуть відрізнятися від аналогічних опцій в іншій. Під словом "відрізнятися" я маю на увазі те, як саме програма зчитує і інтерпретує інформацію в файлах. Це дуже розповсюджена практика, яка не дає нам спокою вже багато років.

Проблеми автоматизації

Ще однією, але не останньою, є проблема автоматизації.

Якщо ми формуємо основний напис і додаткові графи рисунками, то мусимо заздалегідь вписати туди відповідні реквізити. Якщо ці елементи створювались через вбудовані таблиці, то можемо вписати їх вручну, і навіть потім редагувати. Але в обох випадках це не є автоматизацією, адже відсутня можливість керувати цією інформацією централізовано.

До того ж, створені таким чином об'єкти навряд чи коректно відреагують на зміну орієнтації або розмірів аркушу. Уявіть, як впаде продуктивність роботи, якщо вручну вносити зміни в такі документи.

Підсумки по проблемам

Отже, в сухому залишку маємо наступні проблеми з оформленням текстової документації в традиційних офісних програмах:

• рисунки прив'язані до тексту
• різні програми по-різному працюють з графікою
• відсутня автоматизація

Як автоматизувати основний напис в TechEditor

Розробляючи TechEditor, ми врахували згадані вище проблеми.

Кожен аркуш тут є окремою площиною, на якій можна рисувати. Колонтитули та поля документу ігноруються — площина охоплює весь простір аркушу, без виключень. Можна рисувати лінії, прямокутники, еліпси (кола), растрові зображення та текст (в тому числі, вертикальний або під кутом). Ви також можете контролювати товщину ліній, колір, шрифт та інші атрибути.

Цей інструментарій можна порівняти з невеличкою вбудованою CAD-системою. Давайте розглянемо, як це працює.

Швидка рамка та штамп за ДСТУ (ГОСТ)

По-перше, TechEditor вже містить низку готових шаблонів, доступних через Провідник проєкту — достатньо вибрати потрібний шаблон і двічі клацнути по ньому:

Якщо ви обрали повний шаблон оформлення за ДСТУ (рамка + основний напис), то побачите таке повідомлення:

Це означає, що керувати полями "Розробив", "Перевірив" та ін. тепер можна централізовано, через властивості проєкту. Для цього відкрийте діалог Project Properties і перейдіть до вкладки Text Constants:

Відредагуйте ці поля і натисніть OK. Перевірте, чи відображається інформація в документі (якщо нічого не відбулося — ймовірно, у вас вимкнута опція автоматичного оновлення. Включіть її в опціях проєкту або натисніть F5 для ручного оновлення).

Зверніть увагу: для пресетів за ДСТУ TechEditor використовує шрифт GOST Common, який є частиною дистрибутиву програми та інсталюється в систему за базовими налаштуваннями. Цей шрифт можна змінити в редакторі (див. нижче).

Як змінити дизайн сторінки

Рамка та основний напис відтворюються в документі через скрипт. Щоб переглянути або змінити цей скрипт, натисніть View > Page Design > Edit Design:

Скрипт містить команди на мові Pascal. Кожна команда виконує певну функцію — рисує лінію або текст, змінює товщину ліній або розмір шрифта. Деякі команди виконуються циклічно (наприклад, для побудови таблиць). Детальніше про те, як працювати зі скриптом і створювати власний дизайн, дивіться в нашій Базі знань:

• TechEditor. Звіти. Рисування рамок, логотипів та іншої айдентики
• Робота із скриптовими командами в TechEditor
• Бібліотека скриптових команд "Report"

Питання / відповіді

Q: Як видалити додану рамку та/або штамп?

A: Скористайтеся командою View > Page Design > Clean Design.

Q: В моєму проєкті кілька звітів. Додана рамка буде застосована до кожного з них?

A: Ні. В загальному випадку, кожен звіт має індивідуальне оформлення (а також розмір, формат, орієнтацію).

Q: Чи можна просто вставити фонове зображення в звіт?

A: Так, це має сенс, якщо всі сторінки звіту містять однотипний дизайн (наприклад, тільки рамку). В такому випадку, достатньо підготувати фоновий рисунок в графічному редакторі і вставити його в звіт командою View > Background. Зображення, які додані через Background, розміщується на задньому плані звіту і поверх них можна друкувати текст.

Сподіваюся, наведена інформація переконала вас, що перехід на TechEditor з інших офісних програм — більш ніж виправданий. Ми не зупиняємось і розвиваємо це середовище щодня.

Також нагадаю, що ми готові допомогти вам у вирішенні ваших інженерних задач, будь-якої складності. Приєднуйтесь до нас в соцмережах і пабліках, щоб бути в курсі новин. Хай щастить!

Віталій Артьомов

"Працюю, щоб зробити «Made in Ukraine» світовим знаком якості та стилю"

Керівник, співзасновник Dystlab, розробник TechEditor. Інженер, науковець, к.т.н. з понад 20-річним досвідом в аналізі конструкцій та автоматизації інженерних розрахунків. Консультую проєктні компанії в Україні, Європі, Канаді, США.

Обговорити рішення для бізнесу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. | +380504576819 (WhatsApp)