Увійдіть в акаунт, щоб завантажувати матеріали та керувати підпискою.
5 ефективних підходів до автоматизації інженерних розрахунків та розробки технічної документації в TechEditor
- Практикум
- Перегляди: 10108
TechEditor є середовищем для розробки технічної документації та виконання математичних розрахунків. Він спроєктований таким чином, щоб ви могли якнайшвидше приступити до роботи. Та що ми прагнемо отримати в результаті, важливо розуміти ще на старті.
Сьогодні я хочу поділитися п'ятьма такими підходами, які допоможуть вам автоматизувати розрахунки та створювати технічну документацію швидше, ефективніше та з вищою точністю.
Короткі відомості про програму. Вимоги до комп’ютера
Якщо ви вперше чуєте про TechEditor, буде корисно зрозуміти основні його характеристики та вимоги до робочого місця:
- Операційна система: Microsoft Windows 11 або 12 (10 та нижчі — допустимі, але надійна робота програми в них не гарантується). На macOS 12.0 та вище програму можна запустити через емулятор Parallels Desktop.
- Екран: для нормальної роботи рекомендується роздільна здатність 1920x1080 (Full HD) або більша.
- TechEditor доступний через інсталятор або портативну версію.
- TechEditor працює як десктопний застосунок, але для авторизації потрібен Інтернет та акаунт користувача на сайті Dystlab Store.
- Функції програми залежать від типу ліцензії, за яким вона використовується. Доступні ліцензії Free, Pro, Edu. Використовується схема Freemium (не тріал).
Ну а тепер — про роботу в самому середовищі.
Як вибрати потрібний тип документу?
В інженерній практиці у нас можуть виникнути такі ситуації:
- Потрібно написати звіт (без розрахунків)
- Потрібно виконати розрахунки (без звіту)
- Потрібно виконати розрахунки і написати звіт
TechEditor дозволяє реалізувати кожен з цих сценаріїв. Це своєрідний "офіс для інженера", який має просунуті функції як для набору тексту, так і математичного аналізу.
Підхід 1: Звіти
Зручний набір тексту та обчислення "на льоту"
Почнемо з найпростішого.
Якщо вам потрібно підготувати будь-який текстовий документ — від технічного звіту до курсового проєкту, — звіт буде вашим основним інструментом. Його інтерфейс нагадає вам звичайний текстовий редактор (Word чи Google Doc), де можна спокійно працювати з текстом, додавати ілюстрації, впорядковувати дані в таблицях:

Готовий звіт можна роздрукувати на принтері або експортувати в DOCX, RTF чи PDF. Для експорту в PDF використовується системний PDF-принтер Windows (можна також скористатися стороннім рішенням).
Формули та LaTeX
Для роботи з математичними виразами ми інтегрували редактор на основі LaTeX. Це означає, що ваші формули виглядатимуть професійно та охайно, а не як картинки, вставлені у текст.
В редакторі є чимало готових шаблонів, щоб прискорити набір. Це дозволяє створювати чисті та академічно коректні вирази, які легко читати та перевіряти:

Розрахунки та автоматизація обчислень в звіті
Та найцікавіше відбувається, коли ви додаєте в текст спеціальні математичні об'єкти.
Це ключова відмінність TechEditor: будь-який аналітичний вираз у вашому звіті може бути автоматично обрахований. За це відповідає наш внутрішній фізико-математичний рушій:

Для організації розрахунків TechEditor має низку функцій та програмних засобів, розташованих на вкладці “Automation” (Автоматизація). Ви можете використовувати “прості” математичні об’єкти, як-от Math Object (додає до звіту змінні, функції), або більш просунуті — Slider, Checkbox, Selector та інші, що керують значеннями окремих змінних або змінюють розрахунки за певними правилами “на льоту”.
Ви можете працювати з різними типами даних: від дійсних чисел до векторів і матриць. Та для інженера ключовим є те, що програма підтримує фізичні величини. TechEditor знає тисячі одиниць вимірювання і сам перевіряє розмірності у ваших розрахунках. Це головна перевага перед тими ж таблицями, де такий контроль відсутній.
Особливістю TechEditor є те, що тут ви можете оперувати іменами змінних та функцій, а не адресами комірок, як в Excel. Усі формули в звітах є читабельними та зрозумілими — так, як того вимагають фізика та математика:
Мультидокументна структура проєкту
Зверніть увагу, що TechEditor може містити необмежену кількість звітів. Це зручно, якщо ваш проєкт складається з багатьох томів документації. Ця функція також зручна для створення різних версій одного звіту — створюючи нову ревізію, ви зберігаєте доступ до попередньої.
Усі звіти розміщуються в єдиному файлі проєкту, що значно зменшує “файлових хаос” на вашому робочому столі.

Отже, Dystlab рекомендують підхід зі звітами:
- Коли потрібно створити фінальний, готовий до друку документ
- Для лінійних, послідовних розрахунків, які є частиною текстового пояснення
- При розробці будь-якої стандартизованої документації
Підхід 2: Діаграми
Необмежене поле для проєктування, аналізу, експериментів
А що, як ваш розрахунок не є лінійним? Якщо ви експериментуєте, шукаєте оптимальне рішення, і вам потрібне поле для творчості, а не жорсткі рамки аркушу? Тут на сцену виходить інший тип документа — діаграма.

Найближчі аналоги — Mathcad (для розрахунків) та Figma (для візуалізації). Діаграма — це безмежне полотно, на якому ви можете вільно розміщувати та зв'язувати між собою різні блоки: математичні вирази, текст, зображення, геометричні фігури, стрілки та ін. Це ідеальне середовище для мозкового штурму, розробки алгоритмів чи складних розрахункових схем.
Ну звісно, кількість діаграм в проєкті (як і звітів) — необмежена.
Діаграми, інтегровані в звіти
Більшість функцій для роботи з діаграмами доступні користувачам в усіх версіях програми, включно з TechEditor Free. Але власники Pro-версії мають цікавий бонус — вони можуть використати діаграми в якості "живих" зображень в своїх звітах!
Це означає, що будь-яку діаграму ви можете легко інтегрувати і поєднати зі звітом. Наприклад, в діаграмі ви можете створити зображення електричної схеми, а математичними об’єктами позначити опори елементів, силу тока, напругу. Проте керувати значеннями цих параметрів можна зі звіту, адже в процесі інтеграції математичні моделі обох документів поєднуються (змінні та функції стають спільними).
Складається враження, наче рисунок “оживає” та інтерактивно реагує на розрахунки в вашому звіті:

Dystlab рекомендують підхід з діаграмами:
- Для нелінійних, ітераційних та експериментальних розрахунків
- Для візуалізації алгоритмів, UML-моделей, електричних схем
- Коли потрібно створити інтерактивну ілюстрацію для основного звіту
Підхід 3: Python
NumPy, SciPy, Matplotlib, Pandas, TensorFlow та інші інструменти числового аналізу — тепер у вашому звіті TechEditor
Багато інженерів та науковців для складного числового аналізу сьогодні використовують Python з його потужними бібліотеками, як-от NumPy, SciPy, Pandas чи Matplotlib. Якщо у вас вже є власні скрипти та напрацювання, вам не потрібно від них відмовлятися!
TechEditor дозволяє інтегрувати Python-код безпосередньо у ваш проєкт. Це працює у двох ключових напрямках:
- Генерація контенту: Ваш скрипт може генерувати текст, який автоматично потраплятиме у звіт.
- Передача даних: Ви можете передати числові дані зі свого Python-скрипту напряму до звіту.
Як на мене, другий спосіб — найцікавіший.
Наприклад, ваш скрипт розраховує складну модель. За допомогою об'єкта Script Integration ви можете пов'язати змінні з вашого звіту зі змінними у скрипті. Таким чином, TechEditor виступає як зручний інтерфейс та професійний інструмент для фінального оформлення результатів, а Python виконує всю важку обчислювальну роботу "під капотом". При цьому, отримавши результат з Python, ви можете наділити його у звіті одиницями вимірювання для подальшої перевірки засобами математичного рушія TechEditor.

Dystlab рекомендують використовувати підхід з Python:
- Коли потрібен складний числовий аналіз, симуляція або обробка великих масивів даних
- Якщо у вас є готові інженерні бібліотеки або модулі на Python
- Для запуску та “дистанційного” керування САПР через API (AutoCAD, Revit та ін.)
- Для автоматичного отримання даних з BIM-моделей
- Для завдань, що виходять за межі стандартних можливостей вбудованого рушія
Підхід 4: Застосунки
Професійний рівень автоматизації інженерних завдань в TechEditor
Цей підхід виводить автоматизацію на якісно новий рівень.
Застосунки — це, по суті, мініпрограми (плагіни), які ви можете створювати безпосередньо в середовищі TechEditor Pro.
Уявіть, що ви можете створити невеликий калькулятор з віконним інтерфейсом для рутинного розрахунку, яким користується весь ваш відділ. Інженер вводить вихідні дані у прості поля, натискає кнопку, і застосунок автоматично виконує всі обчислення та вставляє готовий, відформатований блок у звіт-шаблон:

Для розробки застосунків використовується мова Object Pascal, а середовище інтегрованої розробки TechEditor IDE надає всі необхідні інструменти, включно з візуальним Дизайнером форм (Form Designer), Інспектором об’єктів (Object Inspector), палітрою компонентів (Tool Palette) та іншими інструментами.
Важливою перевагою такого підходу є його захищеність. Вся складна логіка розрахунків "зашита" в коді застосунку і прихована від кінцевого користувача. Це не тільки стандартизує процес і мінімізує помилки, але й захищає вашу інтелектуальну власність.
Приклади таких застосунків ви можете переглянути і протестувати в нашому хабі інженерних рішень.
Примітка: запуск застосунків доступний у всіх версіях TechEditor.
Dystlab рекомендують підхід з застосунками:
- Для автоматизації часто повторюваних, рутинних задач компанії
- Для створення стандартизованих інструментів розрахунку
- Коли потрібно захистити складні алгоритми від випадкових змін
Підхід 5: Штучний інтелект
ChatGPT, Gemini, Grok, Claude та інші мовні моделі у тісній зв’язці з проєктом TechEditor
Штучний інтелект увірвався в наше життя, немов ураган.
Але в інженерії, де ціна помилки критична, сліпо довіряти розрахункам від ChatGPT чи Gemini — неприпустимо. Тому в TechEditor ми реалізували унікальний підхід: використовувати ШІ для швидкості, а наш рушій — для надійності.
Як це працює? TechEditor виступає посередником: ви пишете запит (промт), програма відправляє його на сервер обраної мовної моделі (TechEditor підтримує OpenAI, Gemini, Claude, DeepSeek та інші) і вставляє отриману відповідь у ваш звіт.
І ось тут ключовий момент: якщо відповідь містить розрахунки, вони вставляються у вигляді вже знайомих вам математичних об'єктів. Проте всі обчислення виконує не нейромережа, а наш перевірений рушій MathSIV.
Це означає, що ШІ виступає в ролі асистента: він швидко генерує структуру звіту, пропонує формули та послідовність дій. А TechEditor виконує роль досвідченого інженера, який ретельно перевіряє кожну цифру та кожну одиницю вимірювання. Якщо ШІ "вигадає" некоректну операцію, наш рушій просто не дасть їй виконатись. Це дозволяє взяти найкраще з обох світів: швидкість генерації ідей та залізобетонну надійність інженерних перевірок.
Dystlab рекомендують підхід із штучним інтелектом:
- Для швидкого створення "риби" звіту або розрахунку за типовою методикою
- Для генерації ідей та пошуку різних підходів до вирішення задачі
- Коли потрібно врахувати специфічні умови — прикріпити до запиту файл з нормами проєктування, звіт сторонньої організації, тематичний вузькопрофільний довідник, тощо
- Коли потрібно швидко структурувати великий обсяг інформації
Який шлях обрати саме вам?
Ми розглянули п'ять різних підходів — від простого текстового звіту до інтеграції зі штучним інтелектом. Вони не виключають один одного; навпаки, їх можна комбінувати навіть в межах одного проєкту. І ми це рекомендуємо!
Та мабуть найкращий спосіб зрозуміти, що підходить саме вам, — спробувати.
Завантажуйте TechEditor, експериментуйте з готовими прикладами з нашого Dystlab Store та приєднуйтесь до обговорення на нашому Discord-сервері. Ми створили спільноту, де кожен може поставити запитання та отримати допомогу від колег та розробників.
Віталій Артьомов
"Працюю, щоб зробити «Made in Ukraine» світовим знаком якості та стилю"
Керівник, співзасновник Dystlab, розробник TechEditor. Інженер, науковець, к.т.н. з понад 20-річним досвідом в аналізі конструкцій та автоматизації інженерних розрахунків. Консультую проєктні компанії в Україні, Європі, Канаді, США.
Обговорити рішення для бізнесу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. | +380504576819 (WhatsApp)

