Ми отримуємо від вас багато питань, частина з яких стосується нашого флагманського продукту — середовища для розробки технічної документації TechEditor. З-поміж іншого, ви питаєте про мету цієї розробки, про призначення програми і взагалі, навіщо ми цим займаємось. І хоча розробка TechEditor почалась наприкінці 2018, ідея створити гібридний текстово-математичний редактор з'явилася задовго до цього. Цією історією я хочу поділитися з вами.

А почалося все з дисертації.

Історія розробки TechEditor. Про оформлення дисертації

Коли я працював в університеті, один мій колега спитався про автоматичну нумерацію для своєї дисертації. Мовляв, чи знаю я способи, як автоматизувати роботу з номерами формул, таблиць, рисунків та інших елементів. Звісно, мова йшла про Microsoft Word. Це був приблизно 2007 рік, і хоча до оформлення мого власного дослідження було ще далеко, я розумів, що стикнуся з цими задачами пізніше.

Нумерація елементів

З точки зору оформлення, дисертація не є пересічним документом. Якщо порівнювати її з інженерним звітом, то критерії до оформлення значно вищі. Окрім загальних вимог до шрифтів, інтервалів та ін., є ще доволі багато специфічних моментів. Нумерація — один з них.

Наприклад, нумерація формул в дисертації має відбуватися наскрізно в рамках кожного розділу: 1.1, 1.2, 1.3 і т. д. Якщо формул небагато, їх можна пронумерувати вручну. В моїй роботі кожен розділ містив десятки різних за складністю математичних виразів, які до того ж були тісно пов'язані між собою перехресними посиланнями. Рисунків і таблиць було трохи менше, та все ж відчутно.

Я знайшов низку плагінів для Word, що призначалися для автоматичної нумерації. Один з них мені сподобався найбільше і я почав його використовувати.

Спочатку все було добре, та проблеми почалися в процесі редагування (коли я щось змінював, видаляв або переміщував). Номери збивалися, а посилання переставали працювати. Трохи поекспериментувавши, я зрештою відмовився від будь-яких автоматизованих рішень в цьому напрямку, і оформлював дисертацію вручну.

Джерела інформації

Іншою суттєвою проблемою став бібліографічний список (перелік використаних джерел).

Моя дисертація налічувала близько 200 джерел. Кожне джерело згадувалося в роботі мінімум один раз. Вимоги до дисертацій не є статичними і змінюються з часом, то ж на той час науковцям радили формувати перелік не за абеткою, а за порядком згадування в тексті.

Я почав формувати бібліографію за цією схемою, але на якомусь етапі мій науковий керівник спитав: "а що, як член експертної ради чи інший поважний науковець захоче знайти себе в твоєму списку?" Що ж, слушне зауваження! Після нетривалих роздумів, я прийняв рішення про більш класичний порядок джерел інформації, тобто за абеткою. Але обсяг робіт з перенумерації джерел і, головне, посилань на них, був суттєвий.

Знову ж таки, ця робота виконувалася вручну, поза текстовим редактором.

Формули

Згадую також питання з формулами.

Word має дуже зручний і наочний редактор, який дозволяє набирати формули в стилі WYSIWYG (що бачиш, те й отримуєш). Проте його можливостей іноді недостатньо, особливо коли мова іде про вирази з нетрадиційними графічними вставками (як-от багатовимірні матриці). Деякі складні штуки тоді робилися рисунками, в графічному редакторі.

Ще пригадую, що пакетна обробка формул давалася дуже тяжко. За один раз практично ніколи не вдавалося видати верстку, яка б задовільняла усіх. Про автоматичні розрахунки я вже мовчу...

На виході

Звісно, перелічені проблеми не вплинули на загальний стан речей. Дисертація була завершена, оформлена, захищена. Основний урок, який я виніс з цього процесу — немає нічого надійнішого, ніж записи на аркуші паперу. Але надію на те, що все це можна автоматизувати, я не покинув. До цих думок судилося повернутися через 10 років...

TechEditor вчора і сьогодні

У 2014 році я звільнився з університету, аби започаткувати власну справу.

Наступні роки активно практикував: приймав участь в різноманітних інженерних проектах, навчав і консультував. Траплялися проекти житлових будинків, торговельних центрів, підпірних стінок, пішохідних та автодорожніх мостів; нове будівництво і реконструкція. Майже кожна задача потребувала ручних розрахунків (принаймні, на етапі перевірок), а також відповідного оформлення. На той час я працював в наступних програмах:

• офісні пакети (MS Office, а пізніше — Open Office, Google)
• математичні пакети (Mathcad, SMath)
• спеціальне інженерне програмне забезпечення (Autodesk Robot та ін.)

Кожна програма мала свої переваги і круті фішки. Деякі з них я застосовую і зараз. Проте мені дуже бракувало повноцінного середовища, у якому б я міг виконувати розрахунки будь-якої складності, не втрачаючи якість дизайну. Простіше кажучи, мені був потрібен Word з потужним математичним движком (на кшталт Excel чи навіть Mathcad). Єдине рішення, все-в-одному. Ліцензійна програма без жодних підписок.

Роки пошуку і очікування такого рішення не мали успіху, то ж у 2018 році я вирішив діяти. Це був старт розробки TechEditor.

Навіщо створювати ще один редактор?

Перш за все, TechEditor був потрібен мені для роботи: виконувати обчислення і оформлювати звіти.

TechEditor 0.8.3

Перші версії редактора були доволі сумбурними: мало того, що це не був повноцінний текстовий процесор, так ще й обчислення треба було програмувати. Та навіть в цих нульових версіях я встиг реалізувати кілька комерційних проектів. Одним з таких проектів був розрахунок сталезалізобетонної прогонової будови моста (Україна), повністю автоматизований в ТехЕдіторі. Набір формул для розрахунку тривав певний час і в порівнянні з класичним підходом, навіть трохи затягнувся. Та ефективність такої цифровізації я в повній мірі відчув вже на наступному проекті — економія часу за рахунок створеного раніше шаблону виявилась майже шестикратною.

Найближча аналогія цього підходу — BIM: спочатку ми витрачаємо час на розробку цифрової моделі і це може бути довше, ніж наприклад накреслити конструкцію в AutoCAD, а потім ставимо проектування на потік і суттєво виграємо в якості і швидкості. З TechEditor так само: спочатку ми вкладаємося у розробку математичної моделі (у вигляді звіту або діаграми), а потім використовуємо її стільки, скільки нам потрібно. Профіт очевидний!

Нові можливості

У 2019, 2020 роках Dystlab інвестували в TechEditor значну частину прибутку. Завдяки цьому програма почала швидко змінюватись і наповнюватись професійними комерційними компонентами. Спочатку ми додали повноцінний редактор для роботи з форматованим текстом, який візуально дуже нагадує Word. Це суттєво полегшило роботу з програмою (особливо для тих, хто до цього працював в офісних пакетах).

TechEditor 3.3.0

По-друге, ми замінили попередній скриптовий движок на більш просунутий. Тепер кожен користувач мав можливість розробити власний застосунок (плагін), не виходячи з TechEditor.

Нарешті, ми додали до програми математичний движок і підтримку одиниць вимірювання.

Де можна застосувати TechEditor?

Наразі TechEditor позиціонується як професійне середовище для розробки технічної документації. Воно може використовуватися для підготовки інженерних звітів, пояснювальних записок, наукових статей, монографій, дисертацій та іншого контенту. Завдяки вбудованій системі автоматизації, програма дозволяє виконувати математичні розрахунки "на льоту" — це критично для проектів, які обмежені в часі або потребують багаторазової зміни й оптимізації (проектування будівельних конструкцій, машин і механізмів, моделювання фізичних процесів тощо).

Програма оперує кількома різними типами документів: звітами, діаграмами, математичними листами, застосунками. Кожен документ має власне призначення і особливості: ви самі обираєте, чи розробляти пояснювальну записку в стилі Word, працюючи зі звітом, чи формувати розрахунковий лист в стилі Excel або Mathcad, працюючи з діаграмою. Або можна просто "строчити" обчислення і на льоту аналізувати результати, як-от в Matlab. Всюди підтримуються одиниці вимірювання, а в останніх версіях — ще й їхні україномовні аналоги (кирилицею).

В першу чергу, TechEditor призначено для використання в інженерній, конструкторській, науковій сферах. Проектні організації, наукові-дослідницькі інститути, навчальні заклади, підприємства військово-оборонного комплексу та інші державні й приватні установи можуть використовувати TechEditor для створення високоякісної технічної документації.

Географія використання TechEditor розширюється з кожним днем. Ми вже маємо успішні кейси впровадження програми в роботу інженерних компаній.

Чому TechEditor безкоштовний?

Для кінцевого користувача програма залишається безкоштовною, адже ми вбачаємо в цьому свою місію і соціальну відповідальність.

Особисто я міркую лінійно: якщо ця програма допомогла мені як інженеру, то скоріше за все, стане у нагоді іншим фахівцям. Ми вирішили монетизувати проект, роблячи платним не сам TechEditor, а пропонуючи інженерам готові цифрові рішення в онлайн-маркеті Dystlab Store. Таким чином, користувач може обрати:

• все робити з нуля в безкоштовному середовищі, або ж
• придбати підписку і завантажити необхідні шаблони звітів та розрахункові листи, щоб надалі працювати з ними

З платними програмами, як-от більшість електронних таблиць чи математичних пакетів, так не вийде.

Безкоштовна програма: чи це надовго?

Будемо відверті: вартість програмного забезпечення хвилює нас усіх.

Особливо це стосується студентів або інженерів-початківців, які не мають капіталу для придбання ліцензій. А ліцензії на інженерні програми зазвичай дорогі. То ж ми вирішили: поки є можливість робити вклад в розвиток інженерії таким чином, TechEditor буде безкоштовним. До речі, це привід замислитися про відмову від використання неліцензійного програмного забезпечення, або програм від країни-агресора.

Також існує думка, що безкоштовним програмам не варто довіряти, адже в будь-який момент вони можуть зникнути. Ну, або що для їхніх авторів це не більше, ніж хобі. Та я вкотре наголошую: протягом останніх років TechEditor є центральною ініціативою Dystlab, яка вже давно вийшла за межі "просто хобі". По-друге, хоча TechEditor є складним, комплексним IT-продуктом і його розробка коштує доволі дорого, цей проект фінансується не прямими продажами, а з інших джерел.

TechEditor завтра

Якщо ви вже користуєтеся цією програмою або придивляєтеся до неї, то вас, вірогідно, цікавить її майбутнє. Яким бачимо його ми?

Якщо говорити про найближчу перспективу (про далеку не хочу — в Україні 2023 року продовжується війна з росією), то ми плануємо сконцентруватися на розширенні асортименту цифрових рішень. Плануємо додати приклади звітів і розрахункові листи з підтримкою норм проектування України (ДБН, ДСТУ), Європи (Єврокод), Канади (OBC, CSA). Також ми пам'ятаємо про важливість наповнення Бази знань та YouTube.

Щодо самого середовища, то найближчим часом ми збільшимо підтримку пропрієтарних форматів, зокрема електронних таблиць Microsoft Excel (xls). Як і раніше, ми не вважаємо електронні таблиці надійним середовищем для математичних розрахунків. Але з огляду на шалену популярність цього формату серед інженерів, вважаємо за необхідне забезпечити імпорт даних з таблиць в математичну модель TechEditor.

Про це та інше будемо говорити на наступних зустрічах. Хай щастить!

Віталій Артьомов

Керівник і співзасновник Dystlab, екс-доцент кафедри мостів ДНУЗТ, розробник TechEditor, к.т.н.

Спеціалізуюся на інженерних розрахунках, статичному і динамічному аналізі будівель і споруд, автоматизації обчислень, розробці проектної документації. Консультую дизайнерів, інженерів, архітекторів та проектні компанії України, Азії, Європи, Канади, США, Австралії, тощо. Знаюся на нормах проектування України (ДБН, ДСТУ), Європи (Eurocode), Канади (OBC, CSA).

Готовий проконсультувати і допомогти вам у роботі або бізнесі:

• +380504576819 (WhatsApp)
• Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.