TechEditor on Discord

Підтримка і форуми

Вхід

Щоб завантажувати матеріали

Вышла новая версия TechEditor

4 підходи до інженерних розрахунків в TechEditor

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

TechEditor відомий як середовище для розробки технічної документації і математичних розрахунків. Та чи знали ви, що одну й ту саму задачу можна вирішити в ньому щонайменш чотирма різними способами? Давайте розглянемо це на прикладі розрахунку балки.

Структура проекту TechEditor

Сподіваюся, на цей момент ви вже завантажили і встановили TechEditor. Якщо ні, зробіть це.

В самому TechEditor немає жодних модулів, які виконували б якісь дії за заданим алгоритмом (як-от розрахунок балки). На старті це tabula rasa — суто середовище, що чекає на команди користувача. Та незважаючи на це, в цій програмі можна реалізувати практично будь-яку послідовність аналітичних обчислень (симуляцій) і оформити їх у відповідному стилі. Для цього в TechEditor існує 4 типи документів:

  • звіт (Report)
  • діаграма (Diagram)
  • математичний лист (Mathsheet)
  • застосунок (Application)

У кожного документу своє призначення і свої особливості, хоча деякі функції — схожі. Кількість документів у проекті не обмежується, але для роботи потрібен як мінімум один документ (звіт, діаграма, матлист або застосунок).

Ось як виглядає проект TechEditor в момент запуску програми:

project

Як обрати потрібний розділ

На початку роботи важливо визначити, який тип документу найбільше відповідає вашій задачі.

Звіт варто використовувати, якщо ви плануєте отримати на виході класичний текстовий документ (друкований або PDF). Діаграма підходить для розробки і візуалізації схем, алгоритмів, розрахункових листів. Математичні листи допоможуть вам зосередитися суто на розрахунках (їх логічно застосовувати, якщо ви не плануєте оформлювати фінальний звіт). Нарешті, застосунок — окрема програма, яка працює під управлінням TechEditor і здатна автоматизувати якісь дії.

Розглянемо, як реалізувати інженерну задачу в усіх цих форматах.

Постановка задачі

В якості прикладу оберемо доволі розповсюджений кейс — розрахунок простої шарнірно обпертої балки за згинальним моментом і прогином.

Де взяти рисунки для звіту

Нам знадобляться два зображення: розрахункова схема балки і схема поперечного перерізу.

Взагалі, рисунки є головним болем інженера, адже майже кожна пояснювальна записка потребує якихось зображень, схем, візуалізацій. Як правило, часу й бажання їх шукати (а тим паче, створювати в графічному редакторі) немає, тому Dystlab розробили окремий розділ каталогу Media Kits, в якому ви знайдете готові високоякісні зображення різної інженерної тематики. Я обрав наступні позиції:

Оберіть зображення, які вам сподобалися, і завантажте їх собі на комп'ютер (попередньо авторизуйтесь на ресурсі).

Алгоритм розрахунку

  1. Отримання вихідних даних
  2. Обчислення найбільшого згинального моменту
  3. Обчислення моменту тримальної здатності
  4. Перевірка балки на дію згинального моменту
  5. Обчислення найбільшого прогину балки
  6. Перевірка балки за деформаціями

Вихідні дані

Ми будемо орієнтуватися на сортамент канадського сталевого прокату CISC, а саме двотавровий профіль W 460×89, але ви можете використовувати дані й інших каталогів (наприклад, Національний стандарт України ДСТУ 8768 "Двотаври сталеві гарячекатані", PDF). Дані для розрахунку:

  • довжина балки \(l = 2.5\) (м);
  • модуль пружності матеріалу \(E = 200\) (ГПа);
  • розрахунковий опір матеріалу \(R = 345\) (МПа);
  • момент інерції перерізу \(J = 410 \times 10^6\) (мм4);
  • момент опору перерізу \(S = 1770 \times 10^3\) (мм3);
  • інтенсивність навантаження на 1 м2 площі \(q = 2.2\) (кПа);
  • ширина вантажної площі \(b = 4\) (м).

Формули для розрахунку балки

Визначення згинального моменту і перевірка міцності балки

Simple supported beam | Dystlab TechEditor

Максимальний згинальний момент діє в середині однопрогонової шарнірно обпертої балки:

\( M_{\max} = \frac{ w l^2 }{ 8 } \), (1)

де інтенсивність рівномірно розподіленого навантаження визначається за формулою

\( w= q \times b \). (2)

Момент тримальної здатності балки визначається за формулою:

\( M_r = S \times R \). (3)

Міцність балки вважається забезпеченою, якщо виконується умова:

\( M_{\max} \leq M_r \). (4)

Визначення деформацій балки

Якщо балка навантажена рівномірно розподіленим навантаженням, то максимальний прогин в її середині визначається за класичною формулою

\( \Delta = \frac{ 5 w l^4 }{ 384 E J } \). (5)

Отриманий прогин потрібно порівняти з максимально допустимим переміщенням \( \Delta_{\lim} \). Як правило, допустимі прогини конструкцій вказуються в нормах проектування і залежать від призначення і розмірів цих елементів. Так, за нормами проектування Канади Ontario Building Code 2012, допустимий прогин балок в певних випадках не має перевищувати \( \frac{ l }{ 360 } \), тобто бути в межах 1/360 довжини балки:

\( \Delta \leq \frac{ l }{ 360 } \). (6)

Реалізуємо наведені формули в середовищі TechEditor.

Реалізація в TechEditor

Математичний лист

Почнемо з математичного листа. Цей тип документів вперше з'явився в TechEditor 3.0 і, як було сказано вище, призначений в першу чергу для швидких обрахунків.

Коли ви працюєте з математичним листом, вам не потрібно фокусуватися на оформленні; воно тут не головне. Головне в цьому типі документів — зручне введення даних і швидке наочне представлення результатів. Цей тип рекомендується також використовувати для проміжних обчислень (як розширений калькулятор).

Додамо до проекту математичний лист:

Create new mathsheet | Dystlab TechEditor

Перенесемо до математичного листа блок вихідних даних. Всі вирази набираються простим текстом:

L:=2.5 m
E:=200 GPa
R:=345 MPa
h:=463 mm
J:=410e6 mm^4
S:=1770e3 mm^3
q:=2.2 kPa
b:=4 m

Зверніть увагу, що одиниці вимірювання фізичних величин в TechEditor додаються до числового значення просто через пробіл. Щодо множника \( \times 10^x \), то його можна додати до числа через стандартний символ "e", як це зроблено для моменту інерції (410e6) і моменту опору (1770e3).

Після цього можемо додати формули (1)-(3), (5):

w:=q*b
Mmax:=w*L^2/8
Mr:=S*R

Δ:=5*w*L^4/(384*E*J)
Δlim:=L/360

Ось як виглядає результат в TechEditor:

Mathsheet workflow | Dystlab TechEditor

Як бачимо, програма обчислює дані в одиницях системи СІ. Щоб змінити ці одиниці на потрібні, додайте їх у вираз через крапку і фігурні дужки (знак множення між одиницями не вказується, а замінюється пробілом):

w:=q*b•{kN/m}
Mmax:=w*L^2/8•{kN m}
Mr:=S*R•{kN m}

Δ:=5*w*L^4/(384*E*J)•{mm}
Δlim:=L/360•{mm}

Mathsheet workflow | Dystlab TechEditor

Діаграма

Діаграми мають значно потужніший функціонал для оформлення розрахунків, ніж математичні листи. Найближчі аналоги цього типу документів — Mathcad, SMath, Excel, Google Spreadsheet.

Додамо до проекту діаграму (математичний лист поки не закриваємо, він нам ще знадобиться):

Working with diagrams | Dystlab TechEditor

Що таке діаграма?

Якщо ви раніше працювали з якимось пакетом математичного аналізу, то діаграми TechEditor мають здатися звичними. Якщо ні, то достатньо зрозуміти кілька основних ідей цього типу документів:

  • вся робота виконується на нескінченній площині (полотні діаграми);
  • будь-які блоки на діаграмі можна редагувати, переміщувати, повертати тощо;
  • обчислення виконуються від найвищого математичного блоку до найнижчого, зліва-направо (як в Mathcad, SMath);
  • якщо ви ввели в розрахунок якусь змінну, потурбуйтеся щоб усі вирази, де вона фігурує, були нижче або принаймні правіше від неї.

Цей тип документу ідеально підходить для створення розрахункових листів, які інженери зазвичай роблять в Excel. Та на відміну від електронних таблиць, діаграми оперують більш зрозумілою, традиційною нотацією, тобто їхня математична модель базується на змінних, функціях і рівняннях (як це прийнято в фізиці, математиці), а не на адресах комірок, як-от в Excel. По друге, діаграми мають значно більше простору для "маневрів": ви можете переміщувати блоки на екрані довільно (курсором миші), а не обмежуватися фіксованим розміром комірок. Це все буде продемонстровано нижче.

Вставка зображень

Роботу з нашим розрахунковим листом почнемо зі вставки зображень, які ми завантажили раніше. Додамо до діаграми схему балки і поперечний переріз, використовуючи комбінації CTRL+C (копіювати файл) та CTRL+V (вставити зображення). Я рекомендую одразу зробити зображення прозорими, щоб вони автоматично узгоджувалися з фоном (команда Totally Transparent), а також прибрати рамку (команда No Border):

Working with diagrams | Dystlab TechEditor

Розмістимо зображення на діаграмі у відповідності до загальної концепції нашого розрахунку: спочатку схема балки, а поруч — поперечний переріз.

Робота з математичними блоками

Додамо до діаграми перший математичний блок. Для цього скористаймося командою Blocks > Math Block на вкладці Diagram, або ж аналогічною командою на вкладці Insert:

Working with diagrams | Dystlab TechEditor

Введіть в поле Input Expression перший вираз з вихідних даних. Його можна попередньо скопіювати з математичного листа. Після того як ви натиснете OK, клацніть на будь-якому місці діаграми — математичний блок з'явиться на екрані. Цей механізм називається "візьми і поклади": ви спочатку берете якийсь блок діаграми (не обов'язково математичний), а потім кладете його на потрібне місце.

Блок створюється зі стандартними налаштунками, тому його рекомендується відформатувати. Я зазвичай роблю його прозорим (командою Totally Transparent), прибираю рамку (No Border), а також зменшую розмір і вирівнюю його по центру. Ось як виглядає цей блок в моєму випадку:

Working with diagrams | Dystlab TechEditor

Наступні математичні блоки можна створювати за тим самим алгоритмом, але я рекомендую ще більш простий шлях: COPY-PASTE. Якщо ви скопіюєте будь-який блок діаграми, то він скопіюється з форматуванням і це значно зекономить вам час на оформлення. Після вставки блок з'явиться на тому ж місці що і базовий (новий блок "накриє" скопійований), отже його треба одразу перемістити на своє місце. Для ортогонального переміщення блоків затисніть CTRL.

В TechEditor є унікальна функція, яка дає можливість розмістити в одному математичному блоці кілька виразів одночасно. Це вирізняє її з-поміж іншого програмного забезпечення. Продемонструємо це на прикладі навантаження на балку.

Створіть новий математичний блок або скопіюйте один зі створених раніше. Розташуйте блок над навантаженням і двічі клацніть на ньому. В діалоговому вікні, в блоці Input Expression введіть три вирази, які описують навантаження на балку (їх можна скопіювати з математичного листа). Ці вирази TechEditor обчислить в першу чергу; кожен вираз має займати один рядок. В блоці Output Expression запишіть параметр "w" — це те, що ми хочемо побачити в результаті розрахунку. Натисніть OK.

Working with diagrams | Dystlab TechEditor

Як бачимо, картина виглядає доволі канонічно. Візуально здається, наче ці параметри одразу з'явилися на листі, без зайвих рухів. Ідея має бути зрозумілою: ви можете "приховувати" на діаграмах ті вирази, які вважаєте другорядними, просто записуючи їх у відповідні математичні блоки. Цей підхід працює тільки на діаграмах.

Як може виглядати фінальний розрахунковий лист в TechEditor, показано на наступному рисунку:

Working with diagrams | Dystlab TechEditor

До математичних блоків ми додали текстові пояснення. Також ми додали два нові блоки, яких не було на попередньому математичному листі: "ULS check", "SLS check". Це блоки, які сигналізують про виконання або невиконання перевірки, відповідно. Оскільки всі необхідні параметри моделі описані вище, вирази "Mmax/Mr", "Δ/Δlim" достатньо розмістити в полях Output Expression.

Звіт

Цей тип документів застосовують для розробки пояснювальних записок традиційного формату (наприклад, А4). Найближчі аналоги — Word, Google Docs та ін.

Унікальність звіту TechEditor полягає в тому, що ви можете додати в нього спеціалізовані математичні вставки і автоматизувати обчислення без втрат якості. Ви не мусите поступатися оформленням заради розрахунків, і навпаки. Ваша документація має виглядати якісно, професійно, "книжково".

Коли ви запускаєте TechEditor, програма автоматично додає до проекту один порожній звіт. Скористаємось цим і відкриємо його у редакторі:

Working with reports | Dystlab TechEditor

Сформуємо звіт на основі попередньої діаграми. Додамо в нього текстову частину, а також схему балку (з файлу):

Working with reports | Dystlab TechEditor

В плані розміщення елементів, звіти трохи "програють" діаграмам; тут ви не можете абсолютно вільно переміщувати об'єкти. Але це не недолік, а скоріше особливість текстових документів. Тому для звітів я раджу обирати зображення, які містять всі потрібні вам позначки.

Додамо до звіту математичний об'єкт. Для цього скористаємось командою Math Object на вкладці Insert > Mathematics & Calculus стрічки інструментів:

Working with reports | Dystlab TechEditor

Об'єкт буде вставлено в місце, де зараз знаходиться курсор. Цей об'єкт майже повністю аналогічний математичному блоку в діаграмі (за винятком того, що поле Input Expression не може бути багаторядковим). Після вставки всіх математичних блоків, звіт має наступний вигляд:

Working with reports | Dystlab TechEditor

Ви можете форматувати математичні об'єкти звіту так само, як і звичайний текст. Для прикладу, я позначив рядки з перевірками синім кольором і виділив їх напівжирним шрифтом. Зверніть також увагу на особливості форматування математичних виразів в звіті: якщо ми вказали дані в обох полях Input Expression і Output Expression, то у звіті вони об'єднуються в один вираз, через знак "=".

Згідно зі стандартними налаштунками, TechEditor виконує розрахунки автоматично. Якщо ви відключили цю опцію або з якихось причин потребуєте оновити дані на математичному листі, діаграмі або звіті — натисніть F5.

Застосунок

Цей тип документів дозволяє вам оперувати міні-програмами безпосередньо в середовищі TechEditor.

Застосунок може виконуватися "в фоні" або мати вигляд традиційного вікна з елементами управління. Такий застосунок не є класичною програмою, адже він не має бінарного представлення і не запуститься поза межами середовища. Це, скоріше, модуль розширення TechEditor, або плагін. Але якщо зазвичай для створення плагінів потрібний зовнішній редактор (середовище програмування, IDE), то застосунки для TechEditor ви можете розробляти на місці — програма вже містить всі необхідні для цього інструменти.

Застосунки можуть суттєво полегшити роботу і автоматизувати складні або рутинні операції. Мова іде не тільки про інженерні розрахунки, а й "повсякденні" задачі по роботі з будь-якими даними. Наприклад, вам може знадобитися вставити в певні місця документу суму замовлення з відсотками — цілком логічно це оформити у вигляді вікна для введення даних і синхронізувати зі звітом. З цієї позиції, звіт TechEditor розглядається як контейнер (шаблон), дані до якого потрапляють через відповідні застосунки.

Взаємодія з TechEditor IDE

Робота з застосунками в TechEditor ведеться за допомогою інструменту IDE (Integrated Development Environment). Реалізуємо нашу задачу саме у віконному застосунку, щоб продемонструвати потенціал цього підходу в повній мірі.

Додамо застосунок до нашого проекту. В менеджері шаблонів оберіть тип Windows Application:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Поточна версія TechEditor 3.1 підтримує дві мови програмування застосунків — Pascal і Basic. Мова Pascal є основною і рекомендованою, тому орієнтуємося на неї.

Після натискання кнопки OK, TechEditor створить заготовку з двома модулями: Unit1, Unit2. На екрані ви побачите наступне порожнє вікно:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Це вікно називається формою (Form). Форма є контейнером для різноманітних елементів управління (кнопок, тексту, чекбоксів та ін.). Це візуальна частина застосунку, тобто те, що користувач побачить на екрані коли застосунок буде запущено.

Натисніть кнопку F12 і переключіться в режим редагування коду:

Working with applications | Dystlab TechEditor

В цьому вікні прописується логіка роботи застосунку. Звісно, це потребує певних навичок програмування, але за бажання і періодичної практики, ці навички цілком можна здобути. Переключайтеся між редактором форми і редактором коду за допомогою клавіші F12.

Попри те, що наш застосунок ще порожній, він вже цілком працездатний. Запустіть його, натиснувши F9 або командою Run на вкладці IDE > Execute стрічки інструментів:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Як бачимо, на екрані з'явилося вікно з заголовком Form2, а в Project Explorer в секції Applications > Executed — наш застосунок Application1:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Зупиняємо застосунок командою Stop Process або Stop All. Зверніть увагу, що якщо закрити форму традиційно (червоним хрестиком), вона зникне з екрану, але застосунок буде продовжувати працювати (лишиться присутнім в списку Applications > Executed). Знову вивести на екран закритий, але працюючий застосунок, можна подвійним кліком в Project Explorer.

Розробка візуальної складової застосунку

Повертаємось до форми. Відкриємо два інструментальних вікна — Object Inspector і Tool Palette. Обидва запускаються зі стрічки інструментів, розділ IDE > Form Design. Object Inspector відповідає за налаштування властивостей і поведінки елементів управління (включно з самою формою). Tool Palette містить набір різноманітних елементів управління.

Working with applications | Dystlab TechEditor

Потягніть за білі ручки навколо форми і трохи розтягніть її. Знайдіть в Object Inspector властивість Caption і змініть значення на "Beam Calculator" (якщо Object Inspector порожній, клацніть на формі для її виділення). Переконайтеся, що форма змінила заголовок:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Помістимо зображення. Для цього в розділі Additional вікна Tool Palette знайдіть компонент TImage. Клацніть спочатку на ньому (це ви "взяли" компонент), а потім на формі ("поклали" компонент). Прослідкуйте, щоб компонент був виділений і Object Inspector відображав всі його властивості. Знайдіть властивість Picture і двічі клацніть її. У редакторі, що з'явиться, натисніть кнопку Load і оберіть схему балки, яку ми підготували раніше. Знайдіть в Object Inspector властивість AutoSize і змініть значення False на True. Переконайтеся, що зображення коректно відображається на формі:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Розмістимо на формі компоненти для вводу даних. В розділі Standard вікна Tool Palette знайдіть компонент TEdit і покладіть його на форму. Змініть його властивість Name на "EditLoad", а властивість Text на "2.2 kPa":

Working with applications | Dystlab TechEditor

Поруч з цим полем покладіть компонент TLabel (текстова мітка). Змініть її властивість Caption на "×". Додайте ще один TEdit з такими властивостями:

  • Name: EditTributaryWidth
  • Text: 4 m

Розміри і положення компонентів на формі можна редагувати довільно. Загальна картина має виглядати приблизно так:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Покладіть на форму ще два компоненти: TLabel та TButton.

Властивості TLabel:

  • Name: LabelLoad
  • Caption: w = ?

Властивості TButton:

  • Caption: Calculate

Working with applications | Dystlab TechEditor

Програмування логіки застосунку

Вся розрахункова робота має відбутися, коли користувач натисне на кнопку. Виділіть кнопку на формі і перейдіть в Object Inspector, на вкладку Events. Знайдіть подію OnClick, запишіть в її значення "Calculate" і натисніть Enter:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Двічі клацніть на полі з текстом Calculate. Відкриється редактор коду:

Working with applications | Dystlab TechEditor

З точки зору програмування, блок Calculate називається методом. Але за змістом це просто код, який виконується в момент натискання кнопки Button1. Додайте в нього наступний скрипт:

procedure Calculate(Sender: TObject);
begin
  MathTranslator.Clear;
  MathTranslator.Add('q:=' + EditLoad.Text);
  MathTranslator.Add('b:=' + EditTributaryWidth.Text);
  MathTranslator.Add('w:=q*b•{kN/m}');
  LabelLoad.Caption := MathTranslator.CalculateStr('w');
end;

Запустіть застосунок клавішею F9. Переконайтеся, що після натискання кнопки Calculate навантаження обчислюється коректно. Спробуйте інші вхідні дані, в тому числі одиниці вимірювання:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Я не буду детально описувати наступні кроки — вони аналогічні тим, що ми виконали. Приведу тільки повний текст метода Calculate:

procedure Calculate(Sender: TObject);
var
  ULS, SLS: Double;
begin
  ///
  /// Calculate uniformly distributed load.
  ///
  MathTranslator.Clear;
  MathTranslator.Add('q:=' + EditLoad.Text);
  MathTranslator.Add('b:=' + EditTributaryWidth.Text);
  MathTranslator.Add('w:=q*b•{kN/m}');
  LabelLoad.Caption := MathTranslator.CalculateStr('w');
  ///
  /// Add beam properties.
  ///
  MathTranslator.Add('L:=' + EditLength.Text);
  MathTranslator.Add('E:=' + EditMOE.Text);
  MathTranslator.Add('R:=' + EditR.Text);
  MathTranslator.Add('J:=' + EditJ.Text);
  MathTranslator.Add('S:=' + EditS.Text);
  ///
  /// ULS check.
  ///
  MathTranslator.Add('Mmax:=w*L^2/8•{kN m}');
  MathTranslator.Add('Mr:=S*R•{kN m}');
  LabelMoment.Caption := 'M = ' + MathTranslator.CalculateStr('Mmax');
  LabelResMoment.Caption := 'Mr = ' + MathTranslator.CalculateStr('Mr');
  ULS := MathTranslator.Calculate('empiric(Mmax/Mr)');
  if ULS <= 1.0 then
    begin
      LabelULS.Caption := 'SUCCESS';
      LabelULS.Font.Color := clGreen;
    end
  else
    begin
      LabelULS.Caption := 'PROBLEM';
      LabelULS.Font.Color := clRed;
    end;
  ///
  /// SLS check.
  ///
  MathTranslator.Add('d:=5*w*L^4/(384*E*J)•{mm}');
  MathTranslator.Add('dlim:=L/360•{mm}');
  LabelDeflection.Caption := 'd = ' + MathTranslator.CalculateStrFmt('d', '%.3f');
  LabelDeflectionLimit.Caption := 'dlim = ' + MathTranslator.CalculateStrFmt('dlim', '%.3f');
  SLS := MathTranslator.Calculate('empiric(d/dlim)');
  if SLS <= 1.0 then
    begin
      LabelSLS.Caption := 'SUCCESS';
      LabelSLS.Font.Color := clGreen;
    end
  else
    begin
      LabelSLS.Caption := 'PROBLEM';
      LabelSLS.Font.Color := clRed;
    end;
end;

Фінальний вигляд застосунку може бути наступним:

Working with applications | Dystlab TechEditor

Хоча це відносно простий застосунок, він містить деякі "приємності". Якщо балка проходить за міцністю і прогином, маємо повідомлення "SUCCESS" зеленого кольору. Якщо перевірка не виконується, повідомлення змінюється на "PROBLEM" червоного кольору:

Working with applications | Dystlab TechEditor

В TechEditor ви можете запустити кілька застосунків одночасно. Це зручно, якщо треба проаналізувати кілька задач паралельно. Кожен запущений застосунок відображається в Project Explorer:

Working with applications | Dystlab TechEditor

До важливих переваг застосунків я б ще відніс їхню захищеність, адже всі розрахунки тут прописуються на рівні коду, а не відкритим скриптом, як на математичних листах чи діаграмах. З іншого боку, повторюся, це потребує певних навичок програмування.

Поради щодо ефективної роботи в TechEditor

Сподіваюся, ця стаття допоможе вам у подальшій роботі з TechEditor. Звісно, це далеко не повний перелік можливостей цього редактора — ми ще не торкнулися теми графіки (як рисувати ті ж самі рамки), формул в LaTeX, електронних таблиць, синхронізації застосунків і звітів та інших питань. Про це будуть наступні матеріали нашого блогу.

Ви мабуть звернули увагу, що всі створені нами документи є частиною спільного проекту і зберігаються в одному файлі. В рамках цього ж проекту, кожен документ можна клонувати і продовжити роботу з цією копією. Рекомендую використовувати такий підхід, наприклад, для контролю версій проекту, або для проектів з розгалуженою структурою. Будь-який документ ви завжди можете видалити з проекту.

Раджу також поекспериментувати з різними типами документів. Ви вже побачили, що кожен з них має свої секрети й переваги. То ж сподіваюся, тепер ви зможете використати TechEditor на повну потужність.

Завантажити розглянутий проект можна з каталогу.

Успіхів!

Image

Віталій Артьомов

Керівник і співзасновник Dystlab, к.т.н., екс-доцент кафедри мостів ДНУЗТ, розробник TechEditor

Dystlab Store - магазин для инженеров

Online market for engineers "Dystlab Store". Reports, diagrams, spreadsheets, media packs for TechEditor. Free and paid subscription plans.

Address: Ukraine, 76006, Ivano-Frankivsk.

WhatsApp (English or Ukrainian):
+38 095 812 2046

Dystlab Community Server (Discord)

TechEditor Community Server (Discord)

innot needed textfoanother not needed text@dystlabdummy text.store

Dystlab™ is a trademark registered in the State Register of Certificates of Ukraine for Goods and Services Marks 26.02.2018, certificate No. 238304. Owner: entepreneur Artomov V.E., EGRPOU/ITN: 3003314690.

Visa MasterCard | DS.Store
Visa MasterCard | DS.Store

© Copyright 2019-2023 Dystlab™, Ukraine. All rights reserved.
Ми використовуємо cookies

Сайт Dystlab Store використовує файли cookie. Деякі з них необхідні для роботи сайту, інші ж допомагають нам покращити ресурс і взаємодію з користувачами (tracking cookie). Ви можете дозволити чи заборонити ці файли на своєму пристрої. Але щоб користуватися усіма функціями сайту в повному обсязі, рекомендуємо дозволити файли cookie (кнопка OK).